DSC01700

9 жовтня в день преставлення Апостола и євангеліста Іоанна Богослова, намісник обителі архімандрит Варлаам, звершив Божественну Літургію в Свято-Василівському храмі монастира. Преставлення апостола Іоанна Богослова — перемога над тлінням.

Преставлення улюбленого учня Спасителя, святого апостола и євангеліста Іоанна Богослова – одне із самих загадкових подій в Священному Преданії.

Загальновідомий переказ такий: прожив більше ста років, він пішов із Ефесу і просив учнів своїх поховати його ще живим, покривши обличчя платом. Учні не посміли порушити прохання вчителя. Але через деякий час, коли могила була розкрита, тіла Іоанна там не опинилось. Зате кожного року, 21 травня, на могилі почав з’являтися тонкий шар праха (або «манни»), який давав зцілення. На честь цієї події встановлено весняне святкування пам’яті святого апостола і Євангеліста Іоанна Богослова.

Так що ж це за прах і куди подівалось тіло апостола? Мені траплялась думка, нібито сплячий Іоанн так і лежить в могилі, а тонкий прах піднимається від його подиху. Більш розповсюджена думка, що апостол взятий на небо разом з тілом, подібно Богородиці і стародавнім праведникам – Ілії і Єноху.

Багато святих (Іпполіт Римський, Андрій Кесарійський, Іоанн Кронштадтський) виказували впевненість в тому, що апостол Іоанн буде разом з Ілією і Єнохом проповідувати перед Другим Пришестям Господа нашего Іісуса Христа. «Св. апостол Іоанн Богослов… дивним чином преставлений і живе до сих пір на землі і на небесах», — говорить святий прав. Іоанн Кронштадтський.

На цю тему можливо написати величезний богословський трактат чи статью.

В будь-якому випадку, Священне Предання зафіксувало зміну «чина єстества» — тління не торкнулось тіла «апостола любові». Цією перемогою над тлінням підкреслюється його духовна спорідненість з Пресвятою Богородицею, яка всиновила Іоанна у подніжжя Хреста Господня.

Треба звернути увагу, що такого чуда не удостоїлись навіть святі первоверховні апостоли Петро і Павло, хоча мученицька кончина обох – подвиг віри, свідоцтво про Христа.

Через кілька днів після преставлення святого апостола і Євангеліста Іоанна Богослова ми відзначаємо свято Покрови Пресвятої Богородиці, який змушує нас знову і знову згадувати про материнське піклування, яке надає нам Пречиста Діва. Мені здається, близкість цих двох дат не випадкова чи хоч би символічна. Можна навіть допустити, що тайна Іоанна Богослова (і, більш того, важливі аспекти християнскої сотеріології) розкриваються в богородичних святах Успіння і Покрови.

Якщо Успінне являє нам істину вічної материнської любові Пречистої Діви («Во Успении мира не оставила еси, Богородице»), то свято Покрови нам демонструє здійснення цієї любові – молитва як діяльне заступництво, яке покриває нас від усякого зла.

Якщо Покрова Божої Матері була явлена єдиний раз константинопольскому юродивому Андрію, то свідоцтво заступництва «апостола любові» могли спостерігати на протязі перших віків християнства усі бажаючі – саме цьому присвячений весінній день його пам’яті (нагадаєм, 21 травня Церква відзначає щорічну появу чудотворного тонкого праху на могилі святого апостола). От  перед цією діяльною любов’ю, яка бере свій початок в Джерелі Життя – Бозі – і відступають смерть і тління.

DSC01636DSC01642DSC01643DSC01645DSC01647DSC01655DSC01657DSC01659DSC01668DSC01688DSC01702DSC01713DSC01724DSC01727